У стрічках херсонських чатів і новин номер «406» з’являється частіше, ніж ще кілька років тому: його ставлять під відео артилерії, у подяках президента, у дописах про морську піхоту. Старе уявлення, ніби будь-яка «406-та» — це місцева частина Херсонщини, уже не працює. Номер сам по собі нічого не доводить: у Збройних силах України існують різні підрозділи з близькими цифровими позначеннями, і змішувати їх — найкоротший шлях до помилки.
Станом на 2026 рік відкриті офіційні документи називають одне з’єднання саме так: 406 бригада — це 406-та окрема артилерійська бригада імені генерал-хорунжого Олексія Алмазова, військова частина А2062. Штаб публічно вказують у Миколаєві. Належність — Командування морської піхоти, у складі 30-го корпусу морської піхоти.
Нижче — лише те, що підтверджується указами, офіційними найменуваннями та публічними зверненнями влади. Бойові позиції, поточні завдання і місця перебування розрахунків у цьому матеріалі не розглядаємо.
Офіційна назва і належність
Повна чинна назва зафіксована в Указі Президента України від 22 серпня 2018 року № 232/2018: «406 окрема артилерійська бригада імені генерал-хорунжого Олексія Алмазова». Скорочено в публічному просторі пишуть 406 оабр. Це артилерійське з’єднання, а не механізована чи стрілецька бригада. Тип — ракетні війська та артилерія; історична роль у документах ВМС — берегова оборона й вогнева підтримка.
Підпорядкування змінювалося разом із реформою флоту і морської піхоти. Після 2014–2015 років частина відновлювалася вже як з’єднання Військово-Морських сил. 1 лютого 2018 року Указом № 39/2018 створено Командування морської піхоти; 406-та артилерійська бригада увійшла до його складу разом із бригадами морської піхоти. 23–24 травня 2023 року президент оголосив про створення Корпусу морської піхоти і того ж дня відзначив саме цю бригаду почесною відзнакою «За мужність та відвагу» (Указ № 289/2023). У відкритих довідках 2024–2026 років з’єднання фігурує в складі 30-го корпусу морської піхоти.
Окремо варто відсікти плутанину з номером. 406-й окремий стрілецький батальйон, який у відкритих військових довідниках пов’язують із Сумщиною, — інша частина іншого виду військ. Спільна лише цифра.
На офіційній емблемі — щит, якір і схрещені гармати, гасло «Ми боги війни!». Такий набір символів відповідає публічному опису знака самої бригади: артилерія морського компонента, а не «загальновійськова» емблема сухопутної бригади.
Формування і зміни в часі
Послідовність тут важлива тому, що різні етапи лишали різні назви. Якщо взяти лише останній шильд, легко «пришити» бригаді історію полку 2001 року або радянської 301-ї бригади так, ніби організаційна форма не змінювалась. Змінювалась — і не раз.
Радянський кадр і Крим
Лінію наступності відкриті джерела ведуть від 301-ї артилерійської бригади, сформованої 1976 року. У 1980-х з’єднання перевели до Сімферополя, згодом воно опинилося в орбіті Чорноморського флоту. Після відновлення незалежності України, у березні 1993-го, 301-шу бригаду передали до 32-го армійського корпусу Одеського військового округу.
Полк, група, берегова артилерія
У 2001 році на базі цієї бригади (і суміжних артилерійських кадрів 32-го корпусу) з’являється 406-й артилерійський полк — саме тоді в назві закріплюється номер 406. 2003-го полк переформовують на 406-ту окрему бригадну артилерійську групу вже у складі ВМС. 2006-го вона стає окремою береговою артилерійською групою, близько 2011-го — окремою береговою Сімферопольською артилерійською групою. Це були роки скорочень і «оптимізації»: штат і статус змінювалися швидше, ніж номер.
2014–2016: вихід і відбудова
28 лютого 2014 року частину в Криму заблокували російські війська. Відкриті описи історії з’єднання фіксують: частина офіцерів присяги не порушила; 9 квітня 2014-го до Запоріжжя прибули 73 військовослужбовці. Командир з’єднання Дмитро Козаченко присягу порушив. Кадр тимчасово розмістили на базі 55-ї артилерійської бригади.
Наказом командування ВМС від 17 березня 2015 року з 15 квітня частину передислокували до Миколаєва; з осені 2015-го почалося переформування на бригаду. До цього рішення кадр був залишками кримської групи. Після нього з’явилася повноцінна бригадна структура з бойовим прапором, який вручили 24 серпня 2016 року. За рахунок чого зміна стала можливою: збережений особовий склад, директиви Міноборони і Генштабу на відтворення берегової артилерії ВМС на материку, нова дислокація поза окупованим півостровом.
У 2016-му від бригади відділили реактивний компонент, на основі якого згодом виросла окрема 32-га артилерійська бригада морської піхоти. Це типовий приклад накладання етапів: номер 406 лишився за ствольною й береговою артилерією, а реактивна лінія пішла іншим штатом.
| Період | Офіційна форма | Де перебувала | Підпорядкування (відкриті дані) |
|---|---|---|---|
| 1976–2001 | 301-ша артилерійська бригада | Запоріжжя, з 1980-х Сімферополь | спочатку радянські структури, з 1993-го — 32-й армійський корпус ЗСУ |
| 2001–2003 | 406-й артилерійський полк | Крим | Збройні сили України |
| 2003–2014 | окрема бригадна / берегова артилерійська група | Сімферополь | Військово-Морські сили |
| з 2015–2016 | 406-та окрема артилерійська бригада | Миколаїв (штаб) | ВМС, з 2018 — Командування морської піхоти |
Джерело: Указ Президента України № 232/2018; відкриті довідки про організаційні зміни з’єднання, узагальнені у профільних військових енциклопедичних статтях станом на 2026 рік.
Іменне найменування і корпус
22 серпня 2018 року бригада отримала почесне ім’я генерал-хорунжого Олексія Алмазова — артилериста Армії УНР. У травні 2023-го, одночасно з політичним рішенням розширити морську піхоту до корпусу, з’єднання відзначили на рівні президента. Ці два акти — найтвердіші публічні «віхи» після 2016 року: їх можна перевірити за текстами указів, а не за переказами.
Публічні згадки про бригаду
Офіційна лінія згадок коротка і її варто відрізняти від анонімних відео з підписом «406-та».
- 24 серпня 2016 року — вручення бойового прапора серед інших частин, які тоді не мали власного прапора або змінили найменування.
- 22 серпня 2018 року — Указ № 232/2018 про почесне найменування; текст опубліковано в офіційному реєстрі законодавства.
- 8 вересня 2022 року — у публічних відзнаках президента бригаду згадували в контексті харківського контрнаступу (район Балаклії).
- 20 березня 2023 року — у вечірньому зверненні президента окремо названо «херсонський напрямок» і 406-ту окрему артилерійську бригаду.
- 23–24 травня 2023 року — Указ № 289/2023 і публічне оголошення про Корпус морської піхоти; бригаду названо серед відзначених того дня частин.
- Березень 2025 року — профільне видання Militarnyi за відео офіційної сторінки бригади повідомило про надходження колісних САУ «Богдана».
Це рамка, яку можна перевірити. Усе, що за її межами — «бригада стоїть у такому-то селі», «саме цей розрахунок бив тоді-то», — залишається непідтвердженим, доки немає заяви Генштабу, Командування морської піхоти або самої частини.
Важливо. Найсильніше заперечення проти такого обережного читання звучить так: «навіщо офіційна назва, якщо в мережі вже є відео з номером і картою». Відповідь дає практика 2022–2026 років: номер на шевроні легко підробити в титрі, а карта без джерела не є документом. Укази № 232/2018 і № 289/2023, штаб у Миколаєві й належність до морської піхоти перевіряються. Анонімний ролик — ні. Для херсонця різниця практична: від неї залежить, чи ви поширюєте факт, чи чужу легенду.
Що відомо про зв’язок із Херсонщиною
Документально підтверджений зв’язок іде не від номера частини, а від двох інших ліній.
Перша — ім’я патрона. Олекса (в указі — Олексій) Алмазів / Алмазов народився 1885 року в селі Володимирівка тодішнього Херсонського повіту; у власних автобіографіях він часто вказував Херсон. Сьогодні це територія Баштанського району Миколаївської області, історично — Херсонська губернія. У 2016 році в Херсоні з’явилася вулиця Генерала Алмазова. Це біографічний і топонімічний зв’язок, а не доказ, що бригада «херсонська» за штатом.
Друга лінія — публічні згадки влади. 20 березня 2023 року президент прямо назвав 406-ту бригаду, говорячи про херсонський напрямок. Відкриті матеріали самої частини раніше описували роботу на півдні після лютого 2022-го, серед іншого в районі Миколаєва і Берислава. Повторювати конкретні населені пункти як «поточне місце дислокації» немає підстав: це були ретроспективні публічні описи, а не оперативне зведення на сьогодні.
Полігон морської піхоти в районі Олешківських пісків фігурує в довідниках як об’єкт Командування морської піхоти загалом, а не як «база 406-ї бригади». З номера 406 робити висновок «частина стоїть на Херсонщині» некоректно.
Етапи історії накладаються й затягуються там, де джерела розходяться в деталях: рік «заснування» то пишуть як 1976-й (лінія 301-ї бригади), то як 2015-й (відбудова після Криму). Обидві дати правдиві для різних організаційних форм. Дедлайн, якого публічно не існує, — «повна відкритість бойового шляху»: військова частина не зобов’язана викладати карту своїх дивізіонів.
Щоб не збитися з графіка фактів, достатньо трьох перевірок. Перша: чи збігається повна назва з указом 2018 року. Друга: чи не підміняють бригаду іншим «406-м» підрозділом. Третя: чи є джерело повідомлення іменним — указ, звернення президента, сторінка частини, — а не переказ «з фронту» без дати.
Для херсонця практичне правило таке: побачивши в новині «406 бригада», читайте повне найменування. Якщо там є Алмазов і морська піхота — ідеться про миколаївську артилерійську бригаду з підтвердженими датами 2015–2016, 2018 і 2023 років. Якщо повного імені немає, номер нічого не доводить.
Що це означає для херсонців. Ви можете звіряти згадки про частину з двома указами — № 232/2018 і № 289/2023 — і не приймати за факт чужі підписи на карті. Порада має межу: відкриті джерела не замінюють офіційної інформації Генштабу про поточні дії, і ми свідомо її тут не добудовуємо.
