У СТОВ «Перше травня» на Херсонщині перевірили норми внесення добрив на посівах ріпаку. Досліди показали: після року пару культуру можна сіяти без стартових добрив.
Чому на парах можна обійтися без стартового живлення?
У дослідах порівнювали варіанти азоту, сірки й фосфору та різні співвідношення компонентів. Після року пару в ґрунті накопичується розкладена органічна речовина, яка мінералізувалася і дає стартовий пул доступних елементів живлення. За таких умов ріпак на початку може розвиватися без припосівних добрив і дійти до зими.
Директор господарства Сергій Косюк спостерігав, що припосівні добрива часто дають надто інтенсивний старт росту, тож рослини доводиться пригальмовувати один, два або навіть три рази. Тоді з’являються додаткові операції й витрати на регулювання росту.
«Коли додавали ріпаку припосівні добрива, він стартував дуже сильно і його доводилося гальмувати один, два або й три рази. Тож навіщо давати добриво на старті, а потім ще кілька разів витрачатися, щоб його гальмувати? Для гармонійного розвитку і стабільного нормального росту восени йому добриво практично на парах не потрібне. Він розвивається до зими нормально, і якщо сіяти його без добрив, цілком достатньо один раз обробити та пригальмувати ріст, щоб сформувати розвинуті рослини»
— зазначає Сергій Косюк.
Що треба врахувати на кожному полі?
Сівба ріпаку без стартових добрив на парах має агрономічні та економічні переваги, але потребує індивідуального підходу. Треба оцінювати стан ґрунту, запас поживних речовин і попередник, а також сівозміну. Комплексна оцінка парового поля має зважувати економію на добривах і обробітках та потенційні ризики для врожайності.
У господарстві радять уважно контролювати вегетацію ріпаку восени й за потреби провести одне коригувальне пригальмовування росту, щоб сформувати міцні рослини перед зимівлею.
