Нова Каховка під чиїм контролем — питання, яке родини з лівого берега відкривають разом із картою щоранку. Станом на початок жовтня 2026 року саме місто лишається під тимчасовою російською окупацією. Два населені пункти тієї ж громади на правому березі Дніпра, Веселе і Козацьке, українські війська звільнили в листопаді 2022 року.
Для херсонців це не карта «червоне чи синє». Від лінії контролю залежить, чи можна додзвонитися рідним, чи є сенс їхати по речі, чи діє українська виплата переселенцю і чи стоїть за обстрілом Берислава та правобережних сіл саме новокаховський берег. Восени 2026-го місто знову сидить без стабільного світла, а вода в крані з’являється за графіком на кілька годин.
Далі — послідовність, без якої легко сплутати звільнене село з окупованим містом: захоплення гідроелектростанції, відхід російських підрозділів лише з правого берега, підрив греблі і те, що з комунального життя лишилося на четвертий рік окупації.
Чому послідовність має значення
У Херсоні донька новокаховчанки знову звіряє адресу з лінією фронту. Мати лишилася в мікрорайоні ближче до степу, не на набережній. Якщо дивитися лише на назву громади, вийде помилка: частина Новокаховської міської територіальної громади вже понад три роки під контролем України, а місто, де стояла Каховська ГЕС, — ні.
Громада до війни налічувала близько 60 тисяч людей, з них понад 42 тисячі жили в самій Новій Каховці. До неї входять місто, селище Дніпряни, села на лівому березі і два пункти на правому. Дніпро розрізав її раніше за фронт. Після 2022 року річка стала кордоном двох режимів у межах однієї міської ради.
Коротко. Місто Нова Каховка на лівому березі — під тимчасовою окупацією російських військ з 24 лютого 2022 року. Веселе і Козацьке на правому березі звільнені в листопаді 2022-го. Законна влада громади — Новокаховська міська військова адміністрація, вона працює з підконтрольної Україні території.
Захоплення станції і міста
Етап тривав не тижні, а години. 24 лютого 2022 року близько 10:50–10:55 російські підрозділи, що зайшли з боку Криму, взяли Каховську ГЕС. Мер Володимир Коваленко пізніше пояснював: зброя для місцевих формувань лежала на правому березі, тож вуличних боїв за місто не було. Станція і головна споруда Північнокримського каналу були ціллю, саме місто військові зайняли наступного дня.
26 лютого окупаційні підрозділи зайшли в будівлю міської ради. З того ранку українська поліція в місті вже не працювала, а виїзд на правий берег залежав від тих, хто контролював греблю. Протести на площі перед адміністрацією, найбільший з них 6 березня, не змінили контролю: військова присутність лишилася.
На цьому етапі людям були потрібні готівка, запас води і рішення, їхати чи лишатися. Зеленого коридору як сталої процедури не з’явилося. Хто виїхав у перші тижні через Крим або тилові райони лівого берега, той вийшов до фільтрації. Хто лишився, той опинився в місті без українських документів у обороті і без права розпоряджатися майном за українським реєстром.
Відхід лише з правого берега
Другий етап зайняв осінь 2022 року і закінчився 11–12 листопада. 11 листопада українські війська зайшли в Херсон. Наступного дня в місцевих мережах з’явилися повідомлення, що російські підрозділи залишили Козацьке і Веселе. Ці два пункти Новокаховської громади відтоді під контролем України.
Саме місто відхід не зачепив. 11 листопада під час відходу з правого берега було підірване дорожнє полотно греблі: зруйновані прольоти автомобільного і залізничного переходів з північного боку. Сполучення берегів обірвалося. У середині листопада окупаційна адміністрація вивезла співробітників з Нової Каховки, але військові позиції на лівому березі лишилися. Місто стало прифронтовим, а не звільненим.
Строк, який тоді часто називали «тижні до повернення», не справдився. Лівий берег Херсонщини, включно з Новою Каховкою, Каховкою, Олешками і Голою Пристанню, російські підрозділи утримують і восени 2026 року.
Підрив греблі і розрив берегів
Третій етап почався вночі 6 червня 2023 року, близько 02:50. Греблю Каховської ГЕС, яка була замінована, зруйнували. Вода пішла вниз за течією. У Новій Каховці затопило нижню частину міста: зоопарк «Казкова діброва», літній театр, набережну, човнову станцію. Водосховище вище станції почало сходити.
Це найскладніший механізм у всій історії контролю. Гребля була дверима між двома кімнатами одного будинку: нею їхали на роботу в Берислав і назад, нею ж ішла вода в канал. Після підриву двері немає, і кімнати живуть окремо. Аналогія перестає працювати там, де в будинку двері можна вставити за домовленістю господарів. Тут прохід — це замінований берег і позиції, а не ремонт, який замовляє міська рада.
Евакуація з підтоплених вулиць ішла під окупаційною адміністрацією, без українських рятувальників на місці. Хто виїхав тоді, часто вже не повернувся: будинки біля води лишилися в зоні укріплень.
Фронтове місто четвертого року
З літа 2023-го етапи наклалися і більше не змінюють власника міста. Нова Каховка лишається тимчасово окупованою. Проспект Дніпровський уздовж річки перекритий: берег замінований, поряд стоять укріплення. Комунальні роботи майже не ведуться. 28 серпня 2025 року президент призначив Олега Тарабаку начальником Новокаховської міської військової адміністрації. Вона представляє громаду, але фізично керувати вулицями міста не може.
Населення і дві адміністрації
Понад 17 тисяч мешканців громади мають статус внутрішньо переміщеної особи — стільки новокаховчан офіційно перебувають на підконтрольній уряду території. Число складається лише з тих, хто став на облік у соціального захисту. Його не входить той, хто виїхав за кордон, у Крим чи вглиб Росії і не реєструвався, і той, хто лишився в місті. Перевірити свою частку просто: довідка ВПО або запис у «Дії». Якщо запису немає, людини в цих 17 тисячах немає, навіть якщо вона вже рік живе в Херсоні.
Оцінки тих, хто лишився, розходяться, і це варто тримати в голові. У травні 2025 року міський голова Коваленко в інтерв’ю Укрінформу називав 14–17 тисяч на всій окупованій частині громади. У серпні 2026-го Тарабака на порталі «Децентралізація» оцінював населення громади приблизно в 5–6 тисяч, близько десяти відсотків довоєнного складу, і пояснював це подальшим виїздом. Обидві цифри — оцінки, не перепис.
| Етап | Строк | Хто контролює |
|---|---|---|
| Захоплення ГЕС і міста | 24–26 лютого 2022 | російські війська |
| Веселе і Козацьке | з 12 листопада 2022 | Україна |
| Місто Нова Каховка | з 24 лютого 2022 до жовтня 2026 | тимчасова окупація |
| Гребля як перехід | до 6 червня 2023, далі зруйнована | проїзду немає |
Джерело: повідомлення міської влади і військової адміністрації Нової Каховки, 2022–2026 роки.
Вода, світло і графіки
У липні 2026 року через перебої з електрикою в місті воду подавали двічі на добу: з 07:30 до 09:00 і з 16:00 до 17:00, іноді з обіцянкою протягнути вечірню подачу до 19:00. У Таврійську — тричі на тиждень по три години. 28 вересня 2026 року без світла лишилися 213 населених пунктів окупованого лівобережжя, серед округів був і новокаховський. Термінів відновлення окупаційна адміністрація не називала.
Приклад. Родина в Соколі влітку 2026-го набирала воду у вікні півтори години вранці й години ввечері, бо насоси стоять разом зі світлом. Якщо відключення триває другу добу, графіка вже немає: ні крана, ні зв’язку, ні аптеки з холодильником.
У Веселому і Козацькому військова адміністрація знає про 57 мешканців. Цифра неповна: заїхати автомобілем не можна, під’їзди заміновані, берег прострілюють дрони. Раніше людей вивозили броньованою машиною, її спалили. Єдиний вихід — пішки полями. Села зруйновані, і це вже не тил, а смуга біля води.
Де етапи накладаються
Захоплення, відхід з правого берега і підрив греблі вже не йдуть один за одним. Вони застигли одночасно. Військовий контроль міста не змінився з лютого 2022-го. Адміністративний контроль України діє для документів, виплат і двох сіл на правому березі. Комунальний контроль на місці — уривчастий і залежить від електрики, якої окупаційна адміністрація не гарантує.
Затягується саме військовий етап. Жодного публічного строку деокупації Нової Каховки українське командування не називало. Сподівання адміністрації на звільнення «протягом року», висловлене в серпні 2026-го, лишається оцінкою, не графіком. Плутати його з датою повернення не варто: від дати на карті залежить безпека, а не плани ремонту квартири.
Важливо. Довідки, «паспорти» і рішення судів, видані окупаційною адміністрацією в Новій Каховці, Україна не визнає. Угода про майно, підписана там після 24 лютого 2022 року, не замінює запис у Державному реєстрі речових прав.
Орієнтири для рідних і переселенців
Якщо адреса в самій Новій Каховці, Дніпрянах, Корсунці, Піщаному чи сусідніх селах лівого берега, поїздка туди з Херсона зараз неможлива: переходу через Дніпро немає, берег замінований. Зв’язок перевіряйте у вікна, коли в місті з’являється електрика, а не за розкладом українських операторів. Майно фіксуйте копіями документів до 2022 року і фото з родини, не новими «договорами» з окупаційного реєстру.
Якщо ви вже на підконтрольній території і не ставали на облік, статус ВПО оформлюють у органі соціального захисту або через «Дію». Саме цей облік входить у ті 17 тисяч. Без нього допомога на проживання не нараховується. Строк розгляду заяви зазвичай кілька днів, якщо є паспорт і довідка про місце реєстрації; черга в херсонських центрах восени буває довшою за сам розгляд.
Якщо рідні в Козацькому чи Веселому, самовільний вихід пішки — окремий ризик, не «короткий шлях до Херсона». Маршрут узгоджують із військовою адміністрацією і військовими, не з чатом. Відомий адміністрації список — 57 людей, і він може бути неповним саме тому, що перевірки на місці немає.
Що це означає для херсонців: Нова Каховка лишається російським плацдармом на лівому березі навпроти Берислава і наших сіл біля води. Обстріли правобережжя з цього напрямку не припиняються разом із новиною про «відхід адміністрації» у 2022-му. Планувати повернення, ремонт чи бізнес у місті до зміни контролю на картах Генштабу і DeepState немає підстав. Стежити варто за зведенням щодо лівого берега, а не за оголошеннями окупаційної адміністрації про промислові парки.
